Це перша частина історії про те як я завів собі блога на GitHub Pages на випадок якщо комусь стане цікаво чому не програміст взагалі має акаунт на GitHub і щось пише там де його потенційних читачів просто немає. Ще буде друга частина де я розкажу як повторити мій успіх і зробити такий самий блог (не, це буде не про те як форкнути мій репозиторій). Але вона буде коли я вирішу що вже додав на GitHub Pages усі функції що хотів та мене влаштовує дизайн.

Нотатки я роблю постійно і більшість з них це збережені статті і інструкції по вирішенню проблеми з якоюсь програмою чи сервісом які знадобиться мені рази зо три за життя, але на пошук яких я витрачаю тижні. Раніше записи я вів безсистемно і часто не міг знайти саме тоді коли вони були мені найбільше потрібні. Тому довіру до себе я потрохи втрачав прийшовши до того що краще десь все публікувати, так хоч менше шансів загубити і можливо ще комусь це стане у нагоді.

Нотатки у Markdown

Я веду записи у Markdown бо прийшов до висновку що це найзручніший формат який дозволяє мені переглядати нотатки у консольному редакторі і ті самі нотатки без допрацювання публікувати в інтернет якщо на те буде потреба. Дуже довгий час я використовував Joplin як основну програму для ведення нотаток + вів блога на Blogger. Але при усіх перевагах Joplin мені програма була не дуже зручна через надмірність її функцій. Добре користуватись тільки Joplin на різних пристроях і синхронізувати файли між ними, але коли потрібно відкрити записи у іншій програмі то зробити це дуже складно бо одна нотатка - це не один файл, а кілька з різних з незрозумілими назвами. Коли записів десятки і сотні все це дуже довго синхронізуються і губляться при переносі в інші програми.

Google Blogger

Google Blogger здавався мені непоганою ідеєю, але зараз це більше засіб для стимулювання людей робити сайти на WordPress. Google поступово ріже функціонал і зменшує можливості кастомізації. Матеріали для публікації треба спеціально готувати бо на сайті вони все одно будуть виглядати не так як у редакторі бо рушій blogger їх інтерпретуй по-своєму і перенести статті звідти просто неможлива.

Статичні сайти

Мене дуже дратує коли з пошукача де я запитував якусь команду я потрапляю на сайт і чекаю завантаження його дизайну, скриптів, спливаючих вікон де мене змушують погодитись на cookies. При тому що потрібен мені один рядок коду і сайт я покину через хвилину. Я не збираюсь там щось купувати, писати коментарі або що. Тому не дуже розумію сенс мене відслідковувати. Розробники таких сайтів слабо розуміють для кого вони їх роблять тому і у тому якій у людей інтернет. Надмірність сучасних web-сторінок призводить до того що пересічна людина вже не може самостійно створити сайт і вимушена звертатися до спеціалістів, що закономірно для складних комерційних проектів, але смішно для односторінкових сайтів-візиток адже html не складніший за звичайний текстовий документ.

Набагато більше мені подобаються мінімалістичні сайти які були на початку інтернету. У час коли поганий інтернет був нормою, мало велике значення наскільки добре стиснуті зображення на сайті і наскільки багато скриптів будуть вантажитись при його відкритті. Зараз я трохи ностальгую за тими часами тому, як і решті життя, прагну мінімалізму. Статичні сайти ідеальні у цьому плані бо навіть при відключенні стилів-css і усіх js-скриптів їх можна продовжувати спокійно переглядати вантажачи тільки html сторінки. Це ж робить їх адаптованими під які вгодно пристрої бо сьогодні проблем з відображенням html вже немає і навіть помилки у розмітці сучасні браузери пробачають.

GitHub Pages

Ідеальне для мене рішення було підказано паном Артемом на сайт якого я натрапив у Wiby (мабуть, це єдиний україномовний сайт там): GitHub Pages + Jekyll. GitHub виступає у якості хостингу і ми маємо усі переваги використання git для редагування сайту і публікації постів у форматі Markdown. А Jekyll - простий генератор статичних сайтів, у якому легко розібратися з мінімальними знаннями html та css. Крім того на самому GitHub є теми для Jekyll і готові сайти які можна форкнути і переробити під себе. Питання резервного копіювання вирішується саме собою. У випадку необхідності сайт зберігається локально і його можна перезалити на свій належним чином сконфігурований сервер.

Мені подобається vim і я користуюсь ним як для редагування коду сторінок блогу, так і для написання дописів. Роблю це з різний пристроїв бо vim працює навіть у консолі. Готові файли вивантажую на хостинг завдяки git, а синхронізую між пристроями завдяки Syncthing. Я можу тримати усі нотатки разом і користуватись ними офлайн, публікуючи тільки те що вважаю за потрібним. За безпеку акаунту і надійність зберігання даних у мережі відповідає GitHub.